Історія виникнення Наутілуса: як і коли винайшли цей підводний човен?

Знання

Коли з'явився Наутілус?

Наутілус – один з найвідоміших підводних човнів у світі, що вже понад століття вражає своєю естетикою і технологічними рішеннями. Та чи знаєш ти, як і коли був винайдений цей перший у своєму роді підводний апарат? Давай розберемося у цій захоплюючій історії.

ЇЇ прикладну значимість трудно переоцінити, адже Наутілус використовується в різних сферах людської діяльності, таких як наука, дослідження морського дна, підводна археологія та інше.

Наутілус був винайдений і побудований американським винахідником і науковцем Робертом Фултоном у 1800 році. Він створив цей човен з метою дослідження підводного світу та використання його для боєздатних завдань. За своїми габаритами і ходовими якостями, цей апарат був першим кроком у розвитку підводних технологій та підводного флоту.

Поява історичного підводного човна

Поява історичного підводного човна

Перші спроби створити підводний човен виникли ще у середньовіччі. У XIII столітті в Італії з’явилися перші конструкції, які могли занурюватися на деякий час під воду. Але справжній прорив в цій галузі відбувся тільки на початку XIX століття.

У 1800 році американець Роберт Фултон побудував перший в історії підводний човен «Немезіс», який був з’явився відомому карикатуристові Роберту Дадлі. Човен мав дерев’яну конструкцію з мідним підкатерним забезпеченням і міг рухатися під водою. За допомогою рулів, що працювали на верхніх масках, човен міг пересуватися за допомогою мускулів і ноги одного оператора.

Однак, перший справжній субмарина виникла в 1803 році завдяки прикладу Імператора Наполеона Бонапарта. Після вторгнення Наполеоном до Росії, в якості регулярних транспортних засобів у гарматних човнах були використані наплавні понтони. Польський інженер Ян Голденберг розробив проект першого двогорбого підводного човна під назвою «Фаріон», який був готовий до використання наприкінці 1804 року. Човен був обладнаний пристроями для водозабору, призначеними для дихання екіпажа, та приготування їжі на сухій землі.

Найбільше відчутний внесок в розвиток підводних човнів зробив Ісаак Пере (Перна), капітан Флоту ДоШО. В 1864 році перший капітан підводного човна був відзначений французькою нагородою, яка мала назву «Рицар ордена Почесної легії». Це було першою такою нагородою у світі для підводника.

Таким чином, завдяки постійним зусиллям і багаторічним дослідженням багатьох винахідників світу появився перший підводний човен, який став прародиною для подальших моделей і поколінь підводних суден, таких як Наутілус.

Історія розвитку підводної навігації

Історія розвитку підводної навігації

Підводна навігація є однією з найважливіших галузей сучасної військово-технічної сфери. Її історія нараховує кілька століть та пройшла великий шлях розвитку.

Перші спроби підводної навігації з’явилися вже у середньовіччі. Однак, першими успішними винаходами можна вважати підводний човен іспанського вченого Ісидора де Севільї, який вперше демонстрував його працездатність у 1543 році. Відтоді почалося справжнє будівництво підводних човнів і прискорений розвиток цієї галузі.

У XVIII – XIX століттях вже існували підводні човни, що працювали на паровому двигуні та снарядженими торпедами. Але справжнього прориву у розвитку підводної навігації було досягнуто в середині XX століття, наприкінці Другої Світової війни, коли з’явилися перші атомні підводні човни. Такий підводний човен мав безперервний досвідковий режим роботи та здатність залишатися під водою протягом багатьох місяців.

У подальшому відбувалися значні покращення в області підводної навігації. Було винайдено нові системи підводних човнів, які володіють більшою маневреністю та здатністю дошвидкість. Поступово вони стали оснащуватися різними системами зв’язку, сонарами та зброєю, дозволяючи більш точну та ефективну навігацію під водою.

Сьогодні військові підводні човни є однією з головних складових сучасних флотів. Вони здатні передвигатися та діяти під водою незалежно від погодних та географічних умов, максимально конфіденційно та ефективно виконуючи свої завдання.

У майбутньому можна чекати ще більшого розвитку підводної навігації та появи нових технологій, які робитимуть підводні човни ще більш справжніми військовими фортечнями.

Завдяки креативності Джуля Верна став можливим винахід Наутілуса

Завдяки креативності Джуля Верна став можливим винахід Наутілуса

Верн вперше згадує про Наутілус у своїй книзі “П’ятнадцятирічний капітан”. Цей човен був створений капітаном Немо, який слугував вірним помічником у вивченні дивовижного підводного світу. Джуль Верн побудував Черепаху, уявний підводний човен, який вже тоді був далеко позаду свого часу.

На початку ХХ століття Наутілус став реальністю завдяки трьом французьким ученим – Жаку Кусто, Ернесту Рузо та Эттьену Брантису. Вони розробили перший прототип сучасного підводного човна, який отримав назву “Наутілус”. Цей човен був обладнаний системою автономного життєзабезпечення і можливістю плавати під водою на значній глибині.

Творчий геній Джуля Верна і винахід Наутілуса підкреслюють важливість креативності і фантазії в науці та інженерному мистецтві. Цей підводний човен став еталоном для багатьох подібних конструкцій, що побудовані пізніше і впливають на розвиток сучасної технології.

Вчення Джуля Верна: його творчість спонукає нас не тільки до винаходів, але й до міцного віру в майбутнє та можливість досягнення необхідних цілей. Всередині кожного з нас є Джуль Верн – особлива людина, яка вірить у свої сили і мить натхнення.

Оцініть статтю